• ЗАБИРАЙ СВІЙ ПОДАРУНОК!
    Зареєструйся та отримай БЕЗКОШТОВНУ консультацію адвокатів, необмежений доступ до форуму та невеличкий подарунок 😉

Єрусалим продовження,або сповідь шахрая.

  • Автор теми Kortes
  • Дата початку
  • Відповіді 19
  • Перегляди 1K

Kortes

Форумчанин
Реєстрація
8 Гру 2019
Дописи
170
Реакції
413
Бали
443
UAH
0.00
Ваш пол
Мужской
Kortes не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
Ну вчорашній мій пост викликав неоднозначні відповіді,да багато є однодумців,але і багато тих хто ще й далі думає їх кормити,лиш би перестали дзвонити,та позорити.Ну для любителів "мильних опер" моя сторіс,звісно в скороченому варіанті,але можливо хтось заплаче.Взаємовідносини з кредиторами в мене почалися в далекому 2003 році.Додатком до заробітної картки отримав кредитку на 3500 при заробітній платі 500 грн.Ну це був клас,так думалось на той час,гроші звісно швидко випарувались.Спочатку погашав вправно,потім одруження по "зальоту" народження дитини...ну не повністю по "зальоту", цікава дівчина попалась,да і хотілося втекти з села в цивілізацію,в смт...

На кредит почав забивати,також почала даватись циганська кров,почалися весняні загострення..Почали з'являтися нові кредити на які вже забивав відразу,роботу змінив на більш оплачуєму...Загострення призводять до розлучення з дружиною і кучею боргів,але тоді було плювати на все,на контакт ні з ким не йшов,дзвонили на стаціонар до дружини...там також мороз...Плюс аліменти,а жити за щось треба,та я й не дуже переймався ними...і вони не напрягали .Через деякий час з дружиною зходимся знову,вже громадянським шлюбом,прилітає впровадження на 25000 ...Скорочують з роботи,упс облом не вийшло збити щось з мене...наклали арешт на 1/4будинку в селі,приїхав виконавець з представником банку походили побродили,мою частку ділили; сказали,що подселять кого-небудь,ну я і вказав їм на туалет-ось моя частка...образились через пару років зняли арешт і борг пропав.І інші банки забули про мене,були калли з прими,ні не приїзджали,це вже після зняття арешту схотіли щось збити,поговорили по душам,зрозуміли...

Повертаюсь на роботу,життя налагоджується,живу припіваючи,народжується друга дитина і тут бац криза середнього віку...А чи з тією людиною я живу,з'являється захоплення на роботі,не скажу,що і до цього був святий,але це торкнуло...Почались непорозуміння з дружиною,скандали і так далі...Дружина схотіла їхати на заробітки,будь-ласка,свобода...але з такою умовою,що відмовиться від аліментів,всерівно разом живемо,погодилась.Ще той шантажист.Перший рік нормально,навіть скучив...ідилія.Наступного року знову поїхала,в мене загострення,почав мріяти щоб вона знайшла кого небудь,чоловічий егоїзм...ну не хотілося першим кидати,знову сварки по вайберу,і одного дня старша дочка підходить і каже,що мама через пару днів приїзджає,що б я зібрав свої речі і на всі чотири,ура...І через місяць з'являється інший,ну хоч не я покинув думалось тоді .Місяць,другий...політ нормальний,а потім чогось почало не вистачати,впав в депресію,навідуючись до дітей почав напрягати всіх,знову сварки,налаштував проти себе дітей... драк не було,не можу вдарити жінку,рука не піднімається,а от словами вбивав нормально.

Одного разу після слів,що якби не вона,то я пропав би вже зірвався,надавав по гризлу новому залицяльнику і поплив...Захоплення після шести років також послало,не розумію я жінок,коли був одружений був потрібний,тільки став вільний , пішов в вільне плавання.Вирішив щось доказати,хотів показати своє я...Вивод влетів більше як в 300000 грн.А віддавати потрібно, бо трохи позичав,трохи свої були і ось на горизонті почали з'являтись Мфошки,під нуль це клас,перший,другий і понеслась ***** по кочкам.Брав погашав,банки не давали,башка не дуже варила,залазив ще глибше.Присадив матір на банки,позакривав,зупинись-ні...знову попандос,тепер вже брав не під нуль,зарплатня не погана думав вичухаюсь...ага вичухався ...Більше десятка мфошок,стопе,харе,куда я лізу...і якраз прилітають аліменти знову,вже на двох дітей,та впровадження з податкової.Плюс щомісяця по 10000 плачу банківського...політ нормальний...викручуюсь про суїцид навіть і думки не було.Зате після року ненависті,так старша дитина і сказала,налагодив контакт з дітьми,це головне,а все інше пил...На перших парах хотів з ними домовлятися,відсилав листи ,пояснював ситуацію,послали...ну тоді я принциповий,не пішли на уступки чому я повинен йти на їхні?

Я з покоління яке побачило два тисячоліття,два століття та п'ять десятилітть.І в моїй біографії можна сказати було все,помирали люди на руках,ходив сам під смертю і це тільки квіточки...І живу принципом встань і допоможи собі сам.Я інколи сам себе боюся.Тому і відношення до нитиків та плаксіїв таке,як в вчорашному пості.Ви почитайте біографії людей з обмеженими можливостями,які добиваються чогось в житті,подивіться на хлопців які в мирній Україні,втратили кінцівки і більшість з них не сідає на стакан,чи ниє,вони радіють життю...Також є форумчани,у яких проблеми зі здоровьям дітей, чи батьків і вони не ниють...А мовчки справляються зі своїми проблемами.Блін знову почнуть ображатися.Хотів,щоб вийшла сповідь,але переключився на особистості...

Так я працюю,хоча і напряжно добиратись на роботу,працюю позмінно,і перша починається дуже рано,тому мушу їхати на ніч,і ночувати де попало,вже два роки так:зняти щось ,коштів поки що не вистачає,все розписано,покинути-ні тому,що працюю давно,оплата хороша,да і завдяки цій ситуації навіть полюбив свою роботу.Так,що у всьому є плюси,тільки їх потрібно не профукати.І більше мріяти тільки про хороше,і воно обовязково збудеться.Звісно не так швидко, як погане але збудеться.Зараз починаю боротьбу з впровадженнями від всім відомої особи,поки,що їх два...працюю поки,що з юристом сам ще не дуже розбираюсь.От і доповнення до вчорашього посту.Така собі вийшла сповідь.Якщо комусь щось не подобається,дорога на***завжди без пробок.
 
Останнє редагування модератором:
Якщо комусь щось не подобається,дорога на***завжди без пробок.
В мене ці слова на думці крутилися, коли я вашу вчорашню тему про те, на що перетворюється форум, читала...
Останнім часом форум перетворюється на "стіну плачу"(с)
Але я занадто вихована, щоб вказувати, кому який шлях обирати...
 
Ну вчорашній мій пост викликав неоднозначні відповіді,да багато є однодумців,але і багато тих хто ще й далі думає їх кормити,лиш би перестали дзвонити,та позорити.Ну для любителів "мильних опер" моя сторіс,звісно в скороченому варіанті,але можливо хтось заплаче.Взаємовідносини з кредиторами в мене почалися в далекому 2003 році.Додатком до заробітної картки отримав кредитку на 3500 при заробітній платі 500 грн.Ну це був клас,так думалось на той час,гроші звісно швидко випарувались.Спочатку погашав вправно,потім одруження по "зальоту" народження дитини...ну не повністю по "зальоту", цікава дівчина попалась,да і хотілося втекти з села в цивілізацію,в смт...

На кредит почав забивати,також почала даватись циганська кров,почалися весняні загострення..Почали з'являтися нові кредити на які вже забивав відразу,роботу змінив на більш оплачуєму...Загострення призводять до розлучення з дружиною і кучею боргів,але тоді було плювати на все,на контакт ні з ким не йшов,дзвонили на стаціонар до дружини...там також мороз...Плюс аліменти,а жити за щось треба,та я й не дуже переймався ними...і вони не напрягали .Через деякий час з дружиною зходимся знову,вже громадянським шлюбом,прилітає впровадження на 25000 ...Скорочують з роботи,упс облом не вийшло збити щось з мене...наклали арешт на 1/4будинку в селі,приїхав виконавець з представником банку походили побродили,мою частку ділили; сказали,що подселять кого-небудь,ну я і вказав їм на туалет-ось моя частка...образились через пару років зняли арешт і борг пропав.І інші банки забули про мене,були калли з прими,ні не приїзджали,це вже після зняття арешту схотіли щось збити,поговорили по душам,зрозуміли...

Повертаюсь на роботу,життя налагоджується,живу припіваючи,народжується друга дитина і тут бац криза середнього віку...А чи з тією людиною я живу,з'являється захоплення на роботі,не скажу,що і до цього був святий,але це торкнуло...Почались непорозуміння з дружиною,скандали і так далі...Дружина схотіла їхати на заробітки,будь-ласка,свобода...але з такою умовою,що відмовиться від аліментів,всерівно разом живемо,погодилась.Ще той шантажист.Перший рік нормально,навіть скучив...ідилія.Наступного року знову поїхала,в мене загострення,почав мріяти щоб вона знайшла кого небудь,чоловічий егоїзм...ну не хотілося першим кидати,знову сварки по вайберу,і одного дня старша дочка підходить і каже,що мама через пару днів приїзджає,що б я зібрав свої речі і на всі чотири,ура...І через місяць з'являється інший,ну хоч не я покинув думалось тоді .Місяць,другий...політ нормальний,а потім чогось почало не вистачати,впав в депресію,навідуючись до дітей почав напрягати всіх,знову сварки,налаштував проти себе дітей... драк не було,не можу вдарити жінку,рука не піднімається,а от словами вбивав нормально.

Одного разу після слів,що якби не вона,то я пропав би вже зірвався,надавав по гризлу новому залицяльнику і поплив...Захоплення після шести років також послало,не розумію я жінок,коли був одружений був потрібний,тільки став вільний , пішов в вільне плавання.Вирішив щось доказати,хотів показати своє я...Вивод влетів більше як в 300000 грн.А віддавати потрібно, бо трохи позичав,трохи свої були і ось на горизонті почали з'являтись Мфошки,під нуль це клас,перший,другий і понеслась ***** по кочкам.Брав погашав,банки не давали,башка не дуже варила,залазив ще глибше.Присадив матір на банки,позакривав,зупинись-ні...знову попандос,тепер вже брав не під нуль,зарплатня не погана думав вичухаюсь...ага вичухався ...Більше десятка мфошок,стопе,харе,куда я лізу...і якраз прилітають аліменти знову,вже на двох дітей,та впровадження з податкової.Плюс щомісяця по 10000 плачу банківського...політ нормальний...викручуюсь про суїцид навіть і думки не було.Зате після року ненависті,так старша дитина і сказала,налагодив контакт з дітьми,це головне,а все інше пил...На перших парах хотів з ними домовлятися,відсилав листи ,пояснював ситуацію,послали...ну тоді я принциповий,не пішли на уступки чому я повинен йти на їхні?

Я з покоління яке побачило два тисячоліття,два століття та п'ять десятилітть.І в моїй біографії можна сказати було все,помирали люди на руках,ходив сам під смертю і це тільки квіточки...І живу принципом встань і допоможи собі сам.Я інколи сам себе боюся.Тому і відношення до нитиків та плаксіїв таке,як в вчорашному пості.Ви почитайте біографії людей з обмеженими можливостями,які добиваються чогось в житті,подивіться на хлопців які в мирній Україні,втратили кінцівки і більшість з них не сідає на стакан,чи ниє,вони радіють життю...Також є форумчани,у яких проблеми зі здоровьям дітей, чи батьків і вони не ниють...А мовчки справляються зі своїми проблемами.Блін знову почнуть ображатися.Хотів,щоб вийшла сповідь,але переключився на особистості...

Так я працюю,хоча і напряжно добиратись на роботу,працюю позмінно,і перша починається дуже рано,тому мушу їхати на ніч,і ночувати де попало,вже два роки так:зняти щось ,коштів поки що не вистачає,все розписано,покинути-ні тому,що працюю давно,оплата хороша,да і завдяки цій ситуації навіть полюбив свою роботу.Так,що у всьому є плюси,тільки їх потрібно не профукати.І більше мріяти тільки про хороше,і воно обовязково збудеться.Звісно не так швидко, як погане але збудеться.Зараз починаю боротьбу з впровадженнями від всім відомої особи,поки,що їх два...працюю поки,що з юристом сам ще не дуже розбираюсь.От і доповнення до вчорашього посту.Така собі вийшла сповідь.Якщо комусь щось не подобається,дорога на***завжди без пробок.
и вы столько писали чтоб в конце послать.....
 
Kortes, і все буде добре, обов'язково буде! Ти сильна особистість, а тому справишся і цього разу!! Минуле вже позаду, а попереду тільки найкраще?
 
Kortes, і все буде добре, обов'язково буде! Ти сильна особистість, а тому справишся і цього разу!! Минуле вже позаду, а попереду тільки найкраще?
Знаю,я й не дуже переймаюсь...Хто як не ми?Тобі дякую дуже за настанови та за ...сама знаєш тут реклами не проходять.
 
Kortes, і все буде добре, обов'язково буде! Ти сильна особистість, а тому справишся і цього разу!! Минуле вже позаду, а попереду тільки найкраще?
Якщо весною не відбудеться чергове загострення...
Перепрошую за цинізм...
 
Ну вчорашній мій пост викликав неоднозначні відповіді,да багато є однодумців,але і багато тих хто ще й далі думає їх кормити,лиш би перестали дзвонити,та позорити.Ну для любителів "мильних опер" моя сторіс,звісно в скороченому варіанті,але можливо хтось заплаче.Взаємовідносини з кредиторами в мене почалися в далекому 2003 році.Додатком до заробітної картки отримав кредитку на 3500 при заробітній платі 500 грн.Ну це був клас,так думалось на той час,гроші звісно швидко випарувались.Спочатку погашав вправно,потім одруження по "зальоту" народження дитини...ну не повністю по "зальоту", цікава дівчина попалась,да і хотілося втекти з села в цивілізацію,в смт...

На кредит почав забивати,також почала даватись циганська кров,почалися весняні загострення..Почали з'являтися нові кредити на які вже забивав відразу,роботу змінив на більш оплачуєму...Загострення призводять до розлучення з дружиною і кучею боргів,але тоді було плювати на все,на контакт ні з ким не йшов,дзвонили на стаціонар до дружини...там також мороз...Плюс аліменти,а жити за щось треба,та я й не дуже переймався ними...і вони не напрягали .Через деякий час з дружиною зходимся знову,вже громадянським шлюбом,прилітає впровадження на 25000 ...Скорочують з роботи,упс облом не вийшло збити щось з мене...наклали арешт на 1/4будинку в селі,приїхав виконавець з представником банку походили побродили,мою частку ділили; сказали,що подселять кого-небудь,ну я і вказав їм на туалет-ось моя частка...образились через пару років зняли арешт і борг пропав.І інші банки забули про мене,були калли з прими,ні не приїзджали,це вже після зняття арешту схотіли щось збити,поговорили по душам,зрозуміли...

Повертаюсь на роботу,життя налагоджується,живу припіваючи,народжується друга дитина і тут бац криза середнього віку...А чи з тією людиною я живу,з'являється захоплення на роботі,не скажу,що і до цього був святий,але це торкнуло...Почались непорозуміння з дружиною,скандали і так далі...Дружина схотіла їхати на заробітки,будь-ласка,свобода...але з такою умовою,що відмовиться від аліментів,всерівно разом живемо,погодилась.Ще той шантажист.Перший рік нормально,навіть скучив...ідилія.Наступного року знову поїхала,в мене загострення,почав мріяти щоб вона знайшла кого небудь,чоловічий егоїзм...ну не хотілося першим кидати,знову сварки по вайберу,і одного дня старша дочка підходить і каже,що мама через пару днів приїзджає,що б я зібрав свої речі і на всі чотири,ура...І через місяць з'являється інший,ну хоч не я покинув думалось тоді .Місяць,другий...політ нормальний,а потім чогось почало не вистачати,впав в депресію,навідуючись до дітей почав напрягати всіх,знову сварки,налаштував проти себе дітей... драк не було,не можу вдарити жінку,рука не піднімається,а от словами вбивав нормально.

Одного разу після слів,що якби не вона,то я пропав би вже зірвався,надавав по гризлу новому залицяльнику і поплив...Захоплення після шести років також послало,не розумію я жінок,коли був одружений був потрібний,тільки став вільний , пішов в вільне плавання.Вирішив щось доказати,хотів показати своє я...Вивод влетів більше як в 300000 грн.А віддавати потрібно, бо трохи позичав,трохи свої були і ось на горизонті почали з'являтись Мфошки,під нуль це клас,перший,другий і понеслась ***** по кочкам.Брав погашав,банки не давали,башка не дуже варила,залазив ще глибше.Присадив матір на банки,позакривав,зупинись-ні...знову попандос,тепер вже брав не під нуль,зарплатня не погана думав вичухаюсь...ага вичухався ...Більше десятка мфошок,стопе,харе,куда я лізу...і якраз прилітають аліменти знову,вже на двох дітей,та впровадження з податкової.Плюс щомісяця по 10000 плачу банківського...політ нормальний...викручуюсь про суїцид навіть і думки не було.Зате після року ненависті,так старша дитина і сказала,налагодив контакт з дітьми,це головне,а все інше пил...На перших парах хотів з ними домовлятися,відсилав листи ,пояснював ситуацію,послали...ну тоді я принциповий,не пішли на уступки чому я повинен йти на їхні?

Я з покоління яке побачило два тисячоліття,два століття та п'ять десятилітть.І в моїй біографії можна сказати було все,помирали люди на руках,ходив сам під смертю і це тільки квіточки...І живу принципом встань і допоможи собі сам.Я інколи сам себе боюся.Тому і відношення до нитиків та плаксіїв таке,як в вчорашному пості.Ви почитайте біографії людей з обмеженими можливостями,які добиваються чогось в житті,подивіться на хлопців які в мирній Україні,втратили кінцівки і більшість з них не сідає на стакан,чи ниє,вони радіють життю...Також є форумчани,у яких проблеми зі здоровьям дітей, чи батьків і вони не ниють...А мовчки справляються зі своїми проблемами.Блін знову почнуть ображатися.Хотів,щоб вийшла сповідь,але переключився на особистості...

Так я працюю,хоча і напряжно добиратись на роботу,працюю позмінно,і перша починається дуже рано,тому мушу їхати на ніч,і ночувати де попало,вже два роки так:зняти щось ,коштів поки що не вистачає,все розписано,покинути-ні тому,що працюю давно,оплата хороша,да і завдяки цій ситуації навіть полюбив свою роботу.Так,що у всьому є плюси,тільки їх потрібно не профукати.І більше мріяти тільки про хороше,і воно обовязково збудеться.Звісно не так швидко, як погане але збудеться.Зараз починаю боротьбу з впровадженнями від всім відомої особи,поки,що їх два...працюю поки,що з юристом сам ще не дуже розбираюсь.От і доповнення до вчорашього посту.Така собі вийшла сповідь.Якщо комусь щось не подобається,дорога на***завжди без пробок.
Всі ми робимо помилки..але перший етап проходження цього - це розуміння та усвідомлення цих помилок.. Ви сильна людина хоча б тому що розказали про своє життя і не однобоко.. хочу побажати успіху у всіх ваших починаннях...
 
Ну вчорашній мій пост викликав неоднозначні відповіді,да багато є однодумців,але і багато тих хто ще й далі думає їх кормити,лиш би перестали дзвонити,та позорити.Ну для любителів "мильних опер" моя сторіс,звісно в скороченому варіанті,але можливо хтось заплаче.Взаємовідносини з кредиторами в мене почалися в далекому 2003 році.Додатком до заробітної картки отримав кредитку на 3500 при заробітній платі 500 грн.Ну це був клас,так думалось на той час,гроші звісно швидко випарувались.Спочатку погашав вправно,потім одруження по "зальоту" народження дитини...ну не повністю по "зальоту", цікава дівчина попалась,да і хотілося втекти з села в цивілізацію,в смт...

На кредит почав забивати,також почала даватись циганська кров,почалися весняні загострення..Почали з'являтися нові кредити на які вже забивав відразу,роботу змінив на більш оплачуєму...Загострення призводять до розлучення з дружиною і кучею боргів,але тоді було плювати на все,на контакт ні з ким не йшов,дзвонили на стаціонар до дружини...там також мороз...Плюс аліменти,а жити за щось треба,та я й не дуже переймався ними...і вони не напрягали .Через деякий час з дружиною зходимся знову,вже громадянським шлюбом,прилітає впровадження на 25000 ...Скорочують з роботи,упс облом не вийшло збити щось з мене...наклали арешт на 1/4будинку в селі,приїхав виконавець з представником банку походили побродили,мою частку ділили; сказали,що подселять кого-небудь,ну я і вказав їм на туалет-ось моя частка...образились через пару років зняли арешт і борг пропав.І інші банки забули про мене,були калли з прими,ні не приїзджали,це вже після зняття арешту схотіли щось збити,поговорили по душам,зрозуміли...

Повертаюсь на роботу,життя налагоджується,живу припіваючи,народжується друга дитина і тут бац криза середнього віку...А чи з тією людиною я живу,з'являється захоплення на роботі,не скажу,що і до цього був святий,але це торкнуло...Почались непорозуміння з дружиною,скандали і так далі...Дружина схотіла їхати на заробітки,будь-ласка,свобода...але з такою умовою,що відмовиться від аліментів,всерівно разом живемо,погодилась.Ще той шантажист.Перший рік нормально,навіть скучив...ідилія.Наступного року знову поїхала,в мене загострення,почав мріяти щоб вона знайшла кого небудь,чоловічий егоїзм...ну не хотілося першим кидати,знову сварки по вайберу,і одного дня старша дочка підходить і каже,що мама через пару днів приїзджає,що б я зібрав свої речі і на всі чотири,ура...І через місяць з'являється інший,ну хоч не я покинув думалось тоді .Місяць,другий...політ нормальний,а потім чогось почало не вистачати,впав в депресію,навідуючись до дітей почав напрягати всіх,знову сварки,налаштував проти себе дітей... драк не було,не можу вдарити жінку,рука не піднімається,а от словами вбивав нормально.

Одного разу після слів,що якби не вона,то я пропав би вже зірвався,надавав по гризлу новому залицяльнику і поплив...Захоплення після шести років також послало,не розумію я жінок,коли був одружений був потрібний,тільки став вільний , пішов в вільне плавання.Вирішив щось доказати,хотів показати своє я...Вивод влетів більше як в 300000 грн.А віддавати потрібно, бо трохи позичав,трохи свої були і ось на горизонті почали з'являтись Мфошки,під нуль це клас,перший,другий і понеслась ***** по кочкам.Брав погашав,банки не давали,башка не дуже варила,залазив ще глибше.Присадив матір на банки,позакривав,зупинись-ні...знову попандос,тепер вже брав не під нуль,зарплатня не погана думав вичухаюсь...ага вичухався ...Більше десятка мфошок,стопе,харе,куда я лізу...і якраз прилітають аліменти знову,вже на двох дітей,та впровадження з податкової.Плюс щомісяця по 10000 плачу банківського...політ нормальний...викручуюсь про суїцид навіть і думки не було.Зате після року ненависті,так старша дитина і сказала,налагодив контакт з дітьми,це головне,а все інше пил...На перших парах хотів з ними домовлятися,відсилав листи ,пояснював ситуацію,послали...ну тоді я принциповий,не пішли на уступки чому я повинен йти на їхні?

Я з покоління яке побачило два тисячоліття,два століття та п'ять десятилітть.І в моїй біографії можна сказати було все,помирали люди на руках,ходив сам під смертю і це тільки квіточки...І живу принципом встань і допоможи собі сам.Я інколи сам себе боюся.Тому і відношення до нитиків та плаксіїв таке,як в вчорашному пості.Ви почитайте біографії людей з обмеженими можливостями,які добиваються чогось в житті,подивіться на хлопців які в мирній Україні,втратили кінцівки і більшість з них не сідає на стакан,чи ниє,вони радіють життю...Також є форумчани,у яких проблеми зі здоровьям дітей, чи батьків і вони не ниють...А мовчки справляються зі своїми проблемами.Блін знову почнуть ображатися.Хотів,щоб вийшла сповідь,але переключився на особистості...

Так я працюю,хоча і напряжно добиратись на роботу,працюю позмінно,і перша починається дуже рано,тому мушу їхати на ніч,і ночувати де попало,вже два роки так:зняти щось ,коштів поки що не вистачає,все розписано,покинути-ні тому,що працюю давно,оплата хороша,да і завдяки цій ситуації навіть полюбив свою роботу.Так,що у всьому є плюси,тільки їх потрібно не профукати.І більше мріяти тільки про хороше,і воно обовязково збудеться.Звісно не так швидко, як погане але збудеться.Зараз починаю боротьбу з впровадженнями від всім відомої особи,поки,що їх два...працюю поки,що з юристом сам ще не дуже розбираюсь.От і доповнення до вчорашього посту.Така собі вийшла сповідь.Якщо комусь щось не подобається,дорога на***завжди без пробок.
Мое искренне восхищение. Второй день подряд. Склоняю голову.
Обнажать душу очень тяжело. И показывать свои не лучшие стороны.
Благодарность за потраченное время и вложенные силы.
Всё обязательно будет perfect. Будет и есть.
 
Так а что там вчера за история была?
 
Так а что там вчера за история была?
 
Полоса белая, полоса черная, полосая красная, полоса серо-розово-вишневая. Это жизнь, браток, ежу понятно.
 
От це і є те про що я казала .. Єрусалим у кожного свій.. Ви писали шо то за сім'ї коли не розуміють. Так у вас у самого така була. І доводили щось ви в першу чергу собі. А за сповідь -браво! Щиро! Повірила!
 
Назад
Угорі Унизу