• ЗАБИРАЙ СВІЙ ПОДАРУНОК!
    Зареєструйся та отримай БЕЗКОШТОВНУ консультацію адвокатів, необмежений доступ до форуму та невеличкий подарунок 😉

Щоденник Кредити в банках. Шукаю моральної підтримки

  • Автор теми Hloya
  • Дата початку
  • Відповіді 57
  • Перегляди 3K

Hloya

Читач
Реєстрація
17 Лют 2023
Дописи
7
Реакції
3
Бали
3
UAH
0.00
Hloya не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
Всім привіт! Дуже рада, що натрапила на форум. Завдяки вам я не стала влазити в МФО знов, але маю кредити у банках і це мене дуже гнітить. Почитала багато тем, розумію, що є люди, у яких ситуація гірша набагато. І вони вигрібають! Я просто захоплююсь кожним!

Почну спочатку, щоб був зрозумілий контекст і поточна ситуація.

Ітак, мені 30 років. Я абсолютно фінансово безграмотна і не вмію собі відмовляти (але доведеться вчитись!). Моя сім'я середнього достатку, але мама, та ще й бабусі з дідусями мене завжди всім забезпечували. Мама дуже економила, працювала за кордоном і зібрала на квартиру. Вона завжди собі відмовляє, щоб щось дати мені. А я вже не дитина, і мені дуже соромно, що я не навчилась досі себе забезпечувати, та не можу сама нічим рідним допомогти. Коли я ще вчилась в школі бабуся з дідусем мені відкладали гроші на депозит, там була непогана сума, не пам'ятаю точно, може, тисяч 80. Але я вийшла заміж, поставила на паузу навчання, а працювати одразу не почала, і так потроху з тих грошей тягнула, чоловік не був забезпеченим, і я собі нічого не могла б дозволити, якби не ті гроші. Спочатку брала малі суми, чим далі - тим більше. Потім ми затіяли ремонт, я проходила курси, все з тих грошей. От так вони і розішлись. Варто зазначити, що весь час мені давали рідні нормальні суми на свята, але я все просрала, нічого вагомого не купила взагалі. Просто не могла собі відмовляти. Потім з чоловіком розійшлась (на той час я вже працювала). Переїхала в столицю, і там все стало ще гірше.
Треба було платити за оренду, я жила за містом. Грошей не багато заробляла (почала з 8, далі було 10-12-18, і тільки до війни дохід став непоганим - 21, це ставка, були ще бонуси, десь на пів року могло бути 10-15 тис, але і це не рятувало). Я маю комплекс відмінниці, і постійно боялась, що мене звільнять, було дуже важко на роботі, тому я себе вічно виправдовувала типу "ну ти стомилась, заслужила". Так гроші йшли на масажі, одяг, косметику, їжу не вдома, таксі, навіть на клінинг (бо я просто іноді не могла себе змусити прибирати)! Все те, що я хотіла б собі дозволяти, але по факту не могла. Крім того, сказувалось ще оточення, всі жили на тому рівні, умовно в барі витрачали за вечір 1000 гривень, мені це було дорого, але я не могла "відставати". Є таке відчуття, що я постійно красивими речима і забаганкам, типу таксі і кафе, закривала психологічні проблеми. Про них важливо сказати.

В мене діагностована депресія, і тривожний розлад. Велика доля йшла і йде на лікування (свого часу багато була в психотерації, мені це було дуже накладно, але виходу не бачила, ліки, лікарів). Спочатку була тільки кредитка Моно, вони самі підвищували ліміт, я часто гасила в 0. Але в якийсь момент не могла більше, і жила фактично в мінус, але прострочок ніколи не було. Потім набрала ще в моно розстрочок. Потім в якийсь момент в мене почала дуже боліти спина, і взагалі посипалось по здоров'ю, одні тільки зуби коштували 10К, при зарплатні в 10К - не реально. І от тоді кредитка рятувала. В якийсь момент знову допомогла мама (вона досі не знає про кредити) і мені вирішила переписати один свій рахунок в банку, там було біля 120К. Я зраділа, на той момент Моно було десь 40К і я вже панікувала. Думаю: от, погашу все в 0, і більше ні-ні. Але я отримала ці гроші якраз, коли дуже захворіла. Було так погано, що я витрачала на таксі до лікаря 400-500 гривень (з-за міста до Києва). І на всі лікування пішло десь 40К, думаю. Але все одно я би могла тоді все погасити і забути. Ще й лишилось би, мабуть. Але ні, я тупо все витратила.

Потім перед НР я зрозуміла, що з грошима капець, не було можливості купити подарунки і дотягнути місяць, так з'явилась перша МФО. А далі, як у всіх. Була я у них в рабстві десь рік, навіть більше. Коли почалась війна, у мене було, мабуть 7 МФО, я навіть не пам'ятала які, та і не про це в підвалі думала. Роботи лишилась. Далі, коли оговталась, виїхала закордон, стала розгрібати. І якимсь чудом я все виплатила (лишилось тільки біля 2100 сума Мілоан, вони мені зробили реструктуризацію, плачу). Чудо - це знов допомога мами трохи, тата, а також знайшла підроботку і мені допомогла одна дівчина, заплативши наперед. І от здавалося, виплатила, видихни і більше ні-ні. Але ніт, я вже звикла собі щось дозволяти (не можу сказати, що глобальне, але все ж). Знов закривання дір психічних.
Багато все ще йде на лікування. Я просто не рахувала гроші. А якщо порахувати, то з зарплати в 20-21К в мене йшло 5-6К на квартиру, 10К на лікування щомісяця (психотерапія + ліки) і лишалось ще 4-5 К. Треба було рахувати, але мені хотілось щось собі дозволити. Це було роковою помилкою. Золото все продала давно.
Добре, що я не фанат. Є тільки сережки, які дуже дорогі мені, їх не можу віддати. Варто сказати, що зараз я живу з хлопцем, він заробляє дуже добре, але я плачу сама за себе. Хоча він зараз входить в положення (що я стабільно не працювала і оплачує більше, ніж я). 6 місяців у мене був дохід від підроботки, який мені допомагав все закривати.

А власне що? Я знов взяла кілька МФО, але вже все погасила, і заріклась: НІ! В чому власне зараз проблема і що маю? Моно біля 48К + розсрочки (теж більшість виплатила, там десь 1К щомісяця ще місяці 4), Ізі 30К, А-банк 10К. Але грошей в мене взагалі немає. Робота приносить мало зараз, але і працюю я на пів ставки. Живу не в Україні, намагалась знайти роботу хорошу за фахом, нічого не вийшло. Тому працюю на стару компанію, якщо з наступного місяця мене візьмуть на повну ставку, то я буду хоч якось врятована. Інакше думаю вже йти ще на склад працювати. Проблема в тому, що я живу з хлопцем, якщо жила б одна, то якось би змусила себе сидіти на каші і дуже економити. Але з хлопцем не знаю, як бути, як пояснити йому, що в мене немає грошей взагалі. Я йому теж трохи вже винна і буду повертати з наступного місяця. Він дуже негативно ставиться до кредитів, якщо дізнається - буде в шоці. Я вже по-троху себе можу обуздати (через психічні проблеми в мене проблема з волоссям, треба до тріхолога, але я не йду, хотіла взяти знов МФО на це, але ні, піду, як будуть гроші; далі треба до стоматолога, але теж ні; відмовилась від всіх кафе/одягу і тд.; ніяких манікюрів і тд). З терапевткою теж не говорю, що теж скоротить витрати. По факту ЗП зараз вистачає тільки на оренду + ліки, ну і якщо їсти тільки каші, супи самій робити. Моя проблема в тому, що я вирішую взяти себе в руки, а потім зриваюсь, типу життя одне. І щось для себе роблю, що ненадовго дає відчуття задоволення. Потім коли психічно погано, я йду до терапевта, знов щось купую, знов витрачаю. І так по колу. І я не можу з цієї ігли нормально злізти.

Буду рада спілкуванню і будь-яким порадам, як мені краще виплутатись! Всім успіху в подоланні цієї напасті!
 
Чоловіка вам треба нормального. А не того хлопця, що "гарно заробляє", але йому треба пояснювати, чому у вас немає грошей.
 
Чоловіка вам треба нормального. А не того хлопця, що "гарно заробляє", але йому треба пояснювати, чому у вас немає грошей.
А чим той поганий що є? Чим він не нормальний?
Всім привіт! Дуже рада, що натрапила на форум. Завдяки вам я не стала влазити в МФО знов, але маю кредити у банках і це мене дуже гнітить. Почитала багато тем, розумію, що є люди, у яких ситуація гірша набагато. І вони вигрібають! Я просто захоплююсь кожним!

Почну спочатку, щоб був зрозумілий контекст і поточна ситуація.

Ітак, мені 30 років. Я абсолютно фінансово безграмотна і не вмію собі відмовляти (але доведеться вчитись!). Моя сім'я середнього достатку, але мама, та ще й бабусі з дідусями мене завжди всім забезпечували. Мама дуже економила, працювала за кордоном і зібрала на квартиру. Вона завжди собі відмовляє, щоб щось дати мені. А я вже не дитина, і мені дуже соромно, що я не навчилась досі себе забезпечувати, та не можу сама нічим рідним допомогти. Коли я ще вчилась в школі бабуся з дідусем мені відкладали гроші на депозит, там була непогана сума, не пам'ятаю точно, може, тисяч 80. Але я вийшла заміж, поставила на паузу навчання, а працювати одразу не почала, і так потроху з тих грошей тягнула, чоловік не був забезпеченим, і я собі нічого не могла б дозволити, якби не ті гроші. Спочатку брала малі суми, чим далі - тим більше. Потім ми затіяли ремонт, я проходила курси, все з тих грошей. От так вони і розішлись. Варто зазначити, що весь час мені давали рідні нормальні суми на свята, але я все просрала, нічого вагомого не купила взагалі. Просто не могла собі відмовляти. Потім з чоловіком розійшлась (на той час я вже працювала). Переїхала в столицю, і там все стало ще гірше.
Треба було платити за оренду, я жила за містом. Грошей не багато заробляла (почала з 8, далі було 10-12-18, і тільки до війни дохід став непоганим - 21, це ставка, були ще бонуси, десь на пів року могло бути 10-15 тис, але і це не рятувало). Я маю комплекс відмінниці, і постійно боялась, що мене звільнять, було дуже важко на роботі, тому я себе вічно виправдовувала типу "ну ти стомилась, заслужила". Так гроші йшли на масажі, одяг, косметику, їжу не вдома, таксі, навіть на клінинг (бо я просто іноді не могла себе змусити прибирати)! Все те, що я хотіла б собі дозволяти, але по факту не могла. Крім того, сказувалось ще оточення, всі жили на тому рівні, умовно в барі витрачали за вечір 1000 гривень, мені це було дорого, але я не могла "відставати". Є таке відчуття, що я постійно красивими речима і забаганкам, типу таксі і кафе, закривала психологічні проблеми. Про них важливо сказати.

В мене діагностована депресія, і тривожний розлад. Велика доля йшла і йде на лікування (свого часу багато була в психотерації, мені це було дуже накладно, але виходу не бачила, ліки, лікарів). Спочатку була тільки кредитка Моно, вони самі підвищували ліміт, я часто гасила в 0. Але в якийсь момент не могла більше, і жила фактично в мінус, але прострочок ніколи не було. Потім набрала ще в моно розстрочок. Потім в якийсь момент в мене почала дуже боліти спина, і взагалі посипалось по здоров'ю, одні тільки зуби коштували 10К, при зарплатні в 10К - не реально. І от тоді кредитка рятувала. В якийсь момент знову допомогла мама (вона досі не знає про кредити) і мені вирішила переписати один свій рахунок в банку, там було біля 120К. Я зраділа, на той момент Моно було десь 40К і я вже панікувала. Думаю: от, погашу все в 0, і більше ні-ні. Але я отримала ці гроші якраз, коли дуже захворіла. Було так погано, що я витрачала на таксі до лікаря 400-500 гривень (з-за міста до Києва). І на всі лікування пішло десь 40К, думаю. Але все одно я би могла тоді все погасити і забути. Ще й лишилось би, мабуть. Але ні, я тупо все витратила.

Потім перед НР я зрозуміла, що з грошима капець, не було можливості купити подарунки і дотягнути місяць, так з'явилась перша МФО. А далі, як у всіх. Була я у них в рабстві десь рік, навіть більше. Коли почалась війна, у мене було, мабуть 7 МФО, я навіть не пам'ятала які, та і не про це в підвалі думала. Роботи лишилась. Далі, коли оговталась, виїхала закордон, стала розгрібати. І якимсь чудом я все виплатила (лишилось тільки біля 2100 сума Мілоан, вони мені зробили реструктуризацію, плачу). Чудо - це знов допомога мами трохи, тата, а також знайшла підроботку і мені допомогла одна дівчина, заплативши наперед. І от здавалося, виплатила, видихни і більше ні-ні. Але ніт, я вже звикла собі щось дозволяти (не можу сказати, що глобальне, але все ж). Знов закривання дір психічних.
Багато все ще йде на лікування. Я просто не рахувала гроші. А якщо порахувати, то з зарплати в 20-21К в мене йшло 5-6К на квартиру, 10К на лікування щомісяця (психотерапія + ліки) і лишалось ще 4-5 К. Треба було рахувати, але мені хотілось щось собі дозволити. Це було роковою помилкою. Золото все продала давно.
Добре, що я не фанат. Є тільки сережки, які дуже дорогі мені, їх не можу віддати. Варто сказати, що зараз я живу з хлопцем, він заробляє дуже добре, але я плачу сама за себе. Хоча він зараз входить в положення (що я стабільно не працювала і оплачує більше, ніж я). 6 місяців у мене був дохід від підроботки, який мені допомагав все закривати.

А власне що? Я знов взяла кілька МФО, але вже все погасила, і заріклась: НІ! В чому власне зараз проблема і що маю? Моно біля 48К + розсрочки (теж більшість виплатила, там десь 1К щомісяця ще місяці 4), Ізі 30К, А-банк 10К. Але грошей в мене взагалі немає. Робота приносить мало зараз, але і працюю я на пів ставки. Живу не в Україні, намагалась знайти роботу хорошу за фахом, нічого не вийшло. Тому працюю на стару компанію, якщо з наступного місяця мене візьмуть на повну ставку, то я буду хоч якось врятована. Інакше думаю вже йти ще на склад працювати. Проблема в тому, що я живу з хлопцем, якщо жила б одна, то якось би змусила себе сидіти на каші і дуже економити. Але з хлопцем не знаю, як бути, як пояснити йому, що в мене немає грошей взагалі. Я йому теж трохи вже винна і буду повертати з наступного місяця. Він дуже негативно ставиться до кредитів, якщо дізнається - буде в шоці. Я вже по-троху себе можу обуздати (через психічні проблеми в мене проблема з волоссям, треба до тріхолога, але я не йду, хотіла взяти знов МФО на це, але ні, піду, як будуть гроші; далі треба до стоматолога, але теж ні; відмовилась від всіх кафе/одягу і тд.; ніяких манікюрів і тд). З терапевткою теж не говорю, що теж скоротить витрати. По факту ЗП зараз вистачає тільки на оренду + ліки, ну і якщо їсти тільки каші, супи самій робити. Моя проблема в тому, що я вирішую взяти себе в руки, а потім зриваюсь, типу життя одне. І щось для себе роблю, що ненадовго дає відчуття задоволення. Потім коли психічно погано, я йду до терапевта, знов щось купую, знов витрачаю. І так по колу. І я не можу з цієї ігли нормально злізти.

Буду рада спілкуванню і будь-яким порадам, як мені краще виплутатись! Всім успіху в подоланні цієї напасті!
Добрий день. Розкажіть все хлопцю як є, от і зрозумієте чи Ваш чи ні. А кредити то не страшне. Є гроші платите якщо хочете, а не має то відповідно не платите.
 
Lana86 , Сергій 555 , дякую за відгуки! Поки розказати хлопцю - не варіант, не можу себе змусити :(

От зараз ще аналізувала і зрозуміла, що почала влазити саме з питань по здоров'ю, бо не тягнула ці всі терапії, з себе вини не знімаю, бо при нормальному підході, погасила б уже.

От зараз хочу шоколадку, пообіцяла собі максимально себе обмежувати, дуже важко стриматись... Треба брати себе в руки :(
 
Lana86 , Сергій 555 , дякую за відгуки! Поки розказати хлопцю - не варіант, не можу себе змусити :(

От зараз ще аналізувала і зрозуміла, що почала влазити саме з питань по здоров'ю, бо не тягнула ці всі терапії, з себе вини не знімаю, бо при нормальному підході, погасила б уже.

От зараз хочу шоколадку, пообіцяла собі максимально себе обмежувати, дуже важко стриматись... Треба брати себе в руки :(
Ну якщо не вариант хлопцю,то так и будешь страдать ). В конце-концов приведёт это ещё больше к финансовым проблемах. А там сама рассуди как тебе лучше. Ты по идее должна быть с ним на одной волне )
 
Lana86 , Сергій 555 , дякую за відгуки! Поки розказати хлопцю - не варіант, не можу себе змусити :(

От зараз ще аналізувала і зрозуміла, що почала влазити саме з питань по здоров'ю, бо не тягнула ці всі терапії, з себе вини не знімаю, бо при нормальному підході, погасила б уже.

От зараз хочу шоколадку, пообіцяла собі максимально себе обмежувати, дуже важко стриматись... Треба брати себе в руки :(
Ви не можете бути чесною. От ніяк. Ні перед собою,ні перед хлопцем. З хлопцем легше. Тут або сприйме як є,або ні. А от з собою...
 
Всім привіт! Дуже рада, що натрапила на форум. Завдяки вам я не стала влазити в МФО знов, але маю кредити у банках і це мене дуже гнітить. Почитала багато тем, розумію, що є люди, у яких ситуація гірша набагато. І вони вигрібають! Я просто захоплююсь кожним!

Почну спочатку, щоб був зрозумілий контекст і поточна ситуація.

Ітак, мені 30 років. Я абсолютно фінансово безграмотна і не вмію собі відмовляти (але доведеться вчитись!). Моя сім'я середнього достатку, але мама, та ще й бабусі з дідусями мене завжди всім забезпечували. Мама дуже економила, працювала за кордоном і зібрала на квартиру. Вона завжди собі відмовляє, щоб щось дати мені. А я вже не дитина, і мені дуже соромно, що я не навчилась досі себе забезпечувати, та не можу сама нічим рідним допомогти. Коли я ще вчилась в школі бабуся з дідусем мені відкладали гроші на депозит, там була непогана сума, не пам'ятаю точно, може, тисяч 80. Але я вийшла заміж, поставила на паузу навчання, а працювати одразу не почала, і так потроху з тих грошей тягнула, чоловік не був забезпеченим, і я собі нічого не могла б дозволити, якби не ті гроші. Спочатку брала малі суми, чим далі - тим більше. Потім ми затіяли ремонт, я проходила курси, все з тих грошей. От так вони і розішлись. Варто зазначити, що весь час мені давали рідні нормальні суми на свята, але я все просрала, нічого вагомого не купила взагалі. Просто не могла собі відмовляти. Потім з чоловіком розійшлась (на той час я вже працювала). Переїхала в столицю, і там все стало ще гірше.
Треба було платити за оренду, я жила за містом. Грошей не багато заробляла (почала з 8, далі було 10-12-18, і тільки до війни дохід став непоганим - 21, це ставка, були ще бонуси, десь на пів року могло бути 10-15 тис, але і це не рятувало). Я маю комплекс відмінниці, і постійно боялась, що мене звільнять, було дуже важко на роботі, тому я себе вічно виправдовувала типу "ну ти стомилась, заслужила". Так гроші йшли на масажі, одяг, косметику, їжу не вдома, таксі, навіть на клінинг (бо я просто іноді не могла себе змусити прибирати)! Все те, що я хотіла б собі дозволяти, але по факту не могла. Крім того, сказувалось ще оточення, всі жили на тому рівні, умовно в барі витрачали за вечір 1000 гривень, мені це було дорого, але я не могла "відставати". Є таке відчуття, що я постійно красивими речима і забаганкам, типу таксі і кафе, закривала психологічні проблеми. Про них важливо сказати.

В мене діагностована депресія, і тривожний розлад. Велика доля йшла і йде на лікування (свого часу багато була в психотерації, мені це було дуже накладно, але виходу не бачила, ліки, лікарів). Спочатку була тільки кредитка Моно, вони самі підвищували ліміт, я часто гасила в 0. Але в якийсь момент не могла більше, і жила фактично в мінус, але прострочок ніколи не було. Потім набрала ще в моно розстрочок. Потім в якийсь момент в мене почала дуже боліти спина, і взагалі посипалось по здоров'ю, одні тільки зуби коштували 10К, при зарплатні в 10К - не реально. І от тоді кредитка рятувала. В якийсь момент знову допомогла мама (вона досі не знає про кредити) і мені вирішила переписати один свій рахунок в банку, там було біля 120К. Я зраділа, на той момент Моно було десь 40К і я вже панікувала. Думаю: от, погашу все в 0, і більше ні-ні. Але я отримала ці гроші якраз, коли дуже захворіла. Було так погано, що я витрачала на таксі до лікаря 400-500 гривень (з-за міста до Києва). І на всі лікування пішло десь 40К, думаю. Але все одно я би могла тоді все погасити і забути. Ще й лишилось би, мабуть. Але ні, я тупо все витратила.

Потім перед НР я зрозуміла, що з грошима капець, не було можливості купити подарунки і дотягнути місяць, так з'явилась перша МФО. А далі, як у всіх. Була я у них в рабстві десь рік, навіть більше. Коли почалась війна, у мене було, мабуть 7 МФО, я навіть не пам'ятала які, та і не про це в підвалі думала. Роботи лишилась. Далі, коли оговталась, виїхала закордон, стала розгрібати. І якимсь чудом я все виплатила (лишилось тільки біля 2100 сума Мілоан, вони мені зробили реструктуризацію, плачу). Чудо - це знов допомога мами трохи, тата, а також знайшла підроботку і мені допомогла одна дівчина, заплативши наперед. І от здавалося, виплатила, видихни і більше ні-ні. Але ніт, я вже звикла собі щось дозволяти (не можу сказати, що глобальне, але все ж). Знов закривання дір психічних.
Багато все ще йде на лікування. Я просто не рахувала гроші. А якщо порахувати, то з зарплати в 20-21К в мене йшло 5-6К на квартиру, 10К на лікування щомісяця (психотерапія + ліки) і лишалось ще 4-5 К. Треба було рахувати, але мені хотілось щось собі дозволити. Це було роковою помилкою. Золото все продала давно.
Добре, що я не фанат. Є тільки сережки, які дуже дорогі мені, їх не можу віддати. Варто сказати, що зараз я живу з хлопцем, він заробляє дуже добре, але я плачу сама за себе. Хоча він зараз входить в положення (що я стабільно не працювала і оплачує більше, ніж я). 6 місяців у мене був дохід від підроботки, який мені допомагав все закривати.

А власне що? Я знов взяла кілька МФО, але вже все погасила, і заріклась: НІ! В чому власне зараз проблема і що маю? Моно біля 48К + розсрочки (теж більшість виплатила, там десь 1К щомісяця ще місяці 4), Ізі 30К, А-банк 10К. Але грошей в мене взагалі немає. Робота приносить мало зараз, але і працюю я на пів ставки. Живу не в Україні, намагалась знайти роботу хорошу за фахом, нічого не вийшло. Тому працюю на стару компанію, якщо з наступного місяця мене візьмуть на повну ставку, то я буду хоч якось врятована. Інакше думаю вже йти ще на склад працювати. Проблема в тому, що я живу з хлопцем, якщо жила б одна, то якось би змусила себе сидіти на каші і дуже економити. Але з хлопцем не знаю, як бути, як пояснити йому, що в мене немає грошей взагалі. Я йому теж трохи вже винна і буду повертати з наступного місяця. Він дуже негативно ставиться до кредитів, якщо дізнається - буде в шоці. Я вже по-троху себе можу обуздати (через психічні проблеми в мене проблема з волоссям, треба до тріхолога, але я не йду, хотіла взяти знов МФО на це, але ні, піду, як будуть гроші; далі треба до стоматолога, але теж ні; відмовилась від всіх кафе/одягу і тд.; ніяких манікюрів і тд). З терапевткою теж не говорю, що теж скоротить витрати. По факту ЗП зараз вистачає тільки на оренду + ліки, ну і якщо їсти тільки каші, супи самій робити. Моя проблема в тому, що я вирішую взяти себе в руки, а потім зриваюсь, типу життя одне. І щось для себе роблю, що ненадовго дає відчуття задоволення. Потім коли психічно погано, я йду до терапевта, знов щось купую, знов витрачаю. І так по колу. І я не можу з цієї ігли нормально злізти
Буду рада спілкуванню і будь-яким порадам, як мені краще виплутатись! Всім успіху в подоланні цієї напасті!
Ви живете з хлопцем в одній квартирі, у вас спільне ліжко. ?Але Ви вже йому трішки винні. Це я про гроші... І на продукти у Вас немає окрім як на кашу та супи... А хлопець вкурсі,що їжа в холодильнику не росте сама по собі.Якщо ні, то відведіть його в магазин на екскурсію. Ну як на мене, облиште себе жаліть .
 
Ви живете з хлопцем в одній квартирі, у вас спільне ліжко. ?Але Ви вже йому трішки винні. Це я про гроші... І на продукти у Вас немає окрім як на кашу та супи... А хлопець вкурсі,що їжа в холодильнику не росте сама по собі.Якщо ні, то відведіть його в магазин на екскурсію. Ну як на мене, облиште себе жаліть .
Ми обидва купляємо продукти. Що ви маєте на увазі облишити себе жаліть - перестати витрачати на свої забаганки? Я намагаюсь.
 
Ми обидва купляємо продукти. Що ви маєте на увазі облишити себе жаліть - перестати витрачати на свої забаганки? Я намагаюсь.
Вибачте,що лізу не в своє діло. Але мені вважається, що якщо він добре заробляє, то мав би самостійно купувати продукти, або давати вам на них гроші. По власному досвіду кажу, що якщо ви будете максимально докладати зусилля для погашення боргів, все одно спалитесь. Я теж не хотів дружині розповідати, тим більше я ці гроші брав ще до подружжя. Можливо розповісти це треба хлопцю і поставити рамки, що ви самі віддасте все, але йому треба бути в курсі, бо ви можете себе в деяких речах обмежувати.
 
Я абсолютно фінансово безграмотна і не вмію собі відмовляти (але доведеться вчитись!).
Коли я ще вчилась в школі бабуся з дідусем мені відкладали гроші на депозит, там була непогана сума, не пам'ятаю точно, може, тисяч 80. Спочатку брала малі суми, чим далі - тим більше. От так вони і розішлись. Варто зазначити, що весь час мені давали рідні нормальні суми на свята, але я все просрала, нічого вагомого не купила взагалі.

В якийсь момент знову допомогла мама (вона досі не знає про кредити) і мені вирішила переписати один свій рахунок в банку, там було біля 120К. Але ні, я тупо все витратила.
меня это прям шокировало - как можно настолько неблагодарно и жестоко относиться к близким. тупо профукать средства, которые близкие собирали возможно не один год. 80 тысяч при том курсе в 8 это 10к долларов :eek:. 120к при курсе в 27 это больше 4к долл. очень у немногих молодых людей есть такой капитал на старте взрослой жизни. если бы сами заработали такие деньги, то и ценили бы больше. а так получили закономерный результат своих действий
 
Я себе і не виправдовую, а погоджуюсь, що сама винна і мені дуже шкода, що я була такою не відповідальною. Зараз ставлю за ціль вийти зі всіх кредитів і зібрати гроші, щоб допомагати рідним. Хоч так їм віддячу. Шукаю другу роботу.

Дякую всім за повідомлення і за справедливу критику.
 
. очень у немногих молодых людей есть такой капитал на старте взрослой жизни. если бы сами заработали такие деньги, то и ценили бы больше.

(Не розібралась, як правильно цитувати, то просто пишу так)
Не факт, що якби заробила сама більше б цінувалось. Я після універу влаштувалась на роботу на якій заробляла близько 1000€ в місяць, але так само все розтринькувала на кафешки, таксі, косметику і т.д. Ну бо раз живемо, гроші ще заробляться. А закінчилось все 300 тис боргів мфо і десь біля 100 банкам) правда все пішло не так з початком коронавірусу, бо я залишилась без роботи, а відмовляти в хорошому житті не хотілось. І ті гроші мені не дуже легко давались, але якраз я себе і тим жаліла, що я тяжко працюю, значить треба себе балувати - купити собі щось, поїсти в ресторані, поїхати на таксі і т. д.
Десь вище писали, що треба перестати себе жаліти і то є правда. Але тут краще пропрацювати проблеми з психологом, бо в мене це все компенсовувалось великою не любов‘ю до себе. Тут може бути схожа ситуація або інша причина. Легко не буде, але бажаю вам пропрацювати ваші внутрішні проблеми, тоді бажання тринькати гроші на кафе, розваги і т. д. відпаде. А за борги не переживайте - все закриється. Я вже без боргів мфо, лишилось щось біля 45к тільки банкам. Хоча 2 роки тому здавалось, що все капець. Ще якби форум раніше знайшла, то ще б менше заплатила б. Але то таке - все досвід)))
 
меня это прям шокировало - как можно настолько неблагодарно и жестоко относиться к близким. тупо профукать средства, которые близкие собирали возможно не один год. 80 тысяч при том курсе в 8 это 10к долларов :eek:. 120к при курсе в 27 это больше 4к долл. очень у немногих молодых людей есть такой капитал на старте взрослой жизни. если бы сами заработали такие деньги, то и ценили бы больше. а так получили закономерный результат своих действий
Шо ви розумієте))
Тепер пішло в моду робити з себе хворих.
Вліз в борги,спустив все на красиве життя,я не спеціально,я хворий)))Всім хочеться гарного життя,тільки не всі вміють жити по "срєдствам"якто кажуть.
 
Шо ви розумієте))
Тепер пішло в моду робити з себе хворих.
Вліз в борги,спустив все на красиве життя,я не спеціально,я хворий)))Всім хочеться гарного життя,тільки не всі вміють жити по "срєдствам"якто кажуть.
Винні всі, але не я, ви щоооооо
))
 
Шо ви розумієте))
Тепер пішло в моду робити з себе хворих.
Вліз в борги,спустив все на красиве життя,я не спеціально,я хворий)))Всім хочеться гарного життя,тільки не всі вміють жити по "срєдствам"якто кажуть.
 
Я вже без боргів мфо, лишилось щось біля 45к тільки банкам.
то ж явно не психолог позакривав ті борги, а, мабуть, більше стали заробляти [самі]. чи помиляюсь?
Винні всі, але не я, ви щоооооо
ну це ж загальновідоме твердження, що комплекс вини ні до чого хорошого не приводить
 
Десь вище писали, що треба перестати себе жаліти і то є правда. Але тут краще пропрацювати проблеми з психологом, бо в мене це все компенсовувалось великою не любов‘ю до себе. Тут може бути схожа ситуація або інша причина. Легко не буде, але бажаю вам пропрацювати ваші внутрішні проблеми, тоді бажання тринькати гроші на кафе, розваги і т. д. відпаде.
а может это просто психолог внушает что все проблемы в жизни именно от нелюбви к себе и это нужно проработать именно с этим психологом, и потом расходы на такси/кафешки вдруг трансформируються в расходы на психолога.
 
то ж явно не психолог позакривав ті борги, а, мабуть, більше стали заробляти [самі]. чи помиляюсь?
Психолог допоміг зрозуміти, що відповідальність за моє життя лежить на мені. І після того змінились пріоритети, на що і як тратити гроші. Зараз трохи менше заробляю, і вчусь правильно розприділяти гроші. І якщо хочеться чимось себе побалувати - то не брати в кредит, а заробити на це гроші) і звісно цінувати себе))

а может это просто психолог внушает что все проблемы в жизни именно от нелюбви к себе и это нужно проработать именно с этим психологом, и потом расходы на такси/кафешки вдруг трансформируються в расходы на психолога.
Не знаю чого тут така не любов до психологів :) нікого не агітую якщо що, просто ділюсь своїм досвідом. А хороший психолог зацікавлений не затягувати вирішення вашої проблеми. Зазвичай достатньо кілька місяців роботи. Якщо ж психолог затягує, то явно то не хороший психолог, а просто витягувач з вас грошей. Довго пропрацьовуються тільки якісь психологічні травми
 
Назад
Угорі Унизу