Заявник в Особистому кабінеті підтверджує ознайомлення та згоду з усіма істотними умовами договору шляхом натискання на поле «З умовами Договору згодний» та підписує договір введенням індивідуального алфавітно-цифрового ідентифікатора, який попередньо надсилається смс-повідомленням. Враховуючи зазначене вище вважаємо за необхідне повідомити, що відповідно до статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, договори, які укладались на підставі Цивільного або Господарського кодексів України можуть мати електронну форму. Договори, укладені в
електронній формі, є такими, що укладені у письмовому вигляді (статі 205, 207 Цивільного Кодексу України). Слід зазначити, що підстави, порядок та правові наслідки припинення дії договорів про надання фінансових послуг визначаються цивільним законодавством, законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а також укладеними відповідно до них договорами. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Враховуючи функції, які виконує Національний банк України згідно зі статтями 6 та 7 Закону України «Про Національний банк України»,Національний банк України не наділений повноваженнями визнавати договір недійсним. Звертаємо Вашу увагу, що чинним законодавством застосовується норма презумпції правомірності правочину. В тлумаченні статті 204 Цивільного Кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Виходячи з норм ст. ст. 15, 16, 204, 215, 216 Цивільного кодексу України повноваженнями по визнанню договорів недійсними наділені лише суди.
