safa1991
Форумчанин
safa1991 не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
2015 році брали кредитку, платили, а потім як у всіх, проблеми борги і т.д. На "Універсальну" все ж кидали по кілька грн. Потім вони самі знімали 50% з "дитячих" а коли дитячі припинилися подали до суду. Ми знайшли адвоката і сьогодні прийшло рішення "Позивачу відмовити"! УРА!!!
Гарний сьогодні день !
ТЕКСТ:
в с т а н о в и в :
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулось у Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03 лютого 2015 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у встановленому розмірі. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання по кредитному договору не виконала, станом на 24 вересня 2020 року допустила заборгованість в розмірі 25943 грн. 38 коп., з яких: 18237 грн. 39 коп. - заборгованість за кредитом; 1251 грн. 32 коп. - заборгованість по відсоткам (три відсотки річних); 6454 грн. 67 коп. - заборгованість за пенею.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.
26 квітня 2021 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19487 грн. 71 коп., а саме 18237 грн. 39 коп. - заборгованість за простроченим кредитом та 1251 грн. 32 коп. - заборгованість по відсоткам нарахованим на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України (три відсотки річних).
Позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача подав заяву відповідно до якої просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, представник відповідача подала заяву в якій вказує на те, що її довірителька позовні вимоги не визнає, просить розгляд справи проводити без її участі та участі відповідача.
Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
Так, 03 лютого 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" (на даний час АТ КБ "ПРИВАТБАНК") та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 19) (далі - Анкета-заява від 03 лютого 2015 року), відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписавши Анкету-заяву від 03 лютого 2015 року, відповідач погодилася з тим, що підписана нею Анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
До Анкети - заяви від 03 лютого 2015 року позивач долучив, як невід`ємні частини спірного договору, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 20-58). Разом з тим, позивач не надав належних доказів того, що відповідач на момент підписання Анкети-заяви від 03 лютого 2015 року, чи в подальшому, була ознайомлена із зазначеними Тарифами обслуговування кредитних карт "Універсальна" і Умов та правил надання банківських послуг та погодилась з ними. У наданих витягах відповідний підпис ОСОБА_1 відсутній. Лише факт підписання їх позичальником може свідчити про прийняття нею запропонованих ними умов та приєднання до них, як другою стороною до запропонованого договору.
Надані позивачем Тарифи обслуговування кредитних карт "Універсальна" і Умови та правила надання банківських послуг, оскільки вони не підписані позичальником, а також, оскільки їх умови прямо не передбачені в Анкеті-заяві від 03 лютого 2015 року позичальника, яка безпосередньо підписана останньою, з огляду на їх мінливий характер та можливість їх зміни кредитором в односторонньому порядку без інформування позичальника, суд не вважає складовою кредитного договору та не бере їх до уваги.
Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді Анкети-заяви від 03 лютого 2015 року не містить умов про розмір процентної ставки та інших платежів, які нараховувались та самостійно стягувались позивачем за рахунок коштів на кредитному рахунку відповідача, а саме комісії за обслуговування (членський внесок) та страхування платежів за договором "Страхування кредитної лінії". Більше того, кредитний договір у вигляді Анкети-заяви від 03 лютого 2015 року не містить розміру встановленого відповідачу кредитного ліміту та строку повернення кредиту.
Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 03 лютого 2015 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 (а.с. 10-16) не може слугувати доказом погодження між сторонами розміру кредитного ліміту та отримання відповідачем суми кредитних коштів, оскільки по суті є лише письмовими обчисленнями, проведеними позивачем.
За положеннями ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Враховуючи, що позивач не надав доказів того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі кредитного ліміту, розмір та строк сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, суд приходить до переконання про відсутність підстав для стягнення з відповідача будь яких сум, окрім фактично наданих позивачем та не повернутих відповідачем коштів.
Як вбачається із виписки про рух коштів на рахунку, відкритому позивачем на ім`я відповідача згідно вищезазначеної Анкети-заяви від 03 лютого 2015 року (а.с. 191-204), остання за період з 03 лютого 2015 року по 03 березня 2021 року використала на власний розсуд кошти надані їй позивачем в розмірі 171334 грн. 45 коп., а повернула 172149 грн. 48 коп., тобто відповідач повернула більшу суму коштів ніж фактично використала.
Поряд з цим, як вбачається із зазначеної виписки, позивач безпідставно, на власний розсуд, за вищевказаний період часу стягнув з коштів на кредитному рахунку відповідача не передбачені кредитним договором відсотки на загальну суму 18414 грн. 06 коп. (3,5 % на місяць), комісію за обслуговування (членський внесок) на загальну суму 720 грн. та страхові платежі за договором "Страхування кредитного ліміту" на загальну суму 2391 грн. 15 коп., чим штучно створив заборгованість за тілом кредиту.
Відтак, суд приходить до переконання про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за кредитним договором б/н від 03 лютого 2015 року оформленого у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а відповідно відсутність підстав для задоволення позову.
За правилами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позову, сплата судового збору покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 141, 258, 259, 263-265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Гарний сьогодні день !
ТЕКСТ:
в с т а н о в и в :
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулось у Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03 лютого 2015 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у встановленому розмірі. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання по кредитному договору не виконала, станом на 24 вересня 2020 року допустила заборгованість в розмірі 25943 грн. 38 коп., з яких: 18237 грн. 39 коп. - заборгованість за кредитом; 1251 грн. 32 коп. - заборгованість по відсоткам (три відсотки річних); 6454 грн. 67 коп. - заборгованість за пенею.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.
26 квітня 2021 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19487 грн. 71 коп., а саме 18237 грн. 39 коп. - заборгованість за простроченим кредитом та 1251 грн. 32 коп. - заборгованість по відсоткам нарахованим на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України (три відсотки річних).
Позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача подав заяву відповідно до якої просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, представник відповідача подала заяву в якій вказує на те, що її довірителька позовні вимоги не визнає, просить розгляд справи проводити без її участі та участі відповідача.
Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
Так, 03 лютого 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" (на даний час АТ КБ "ПРИВАТБАНК") та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 19) (далі - Анкета-заява від 03 лютого 2015 року), відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписавши Анкету-заяву від 03 лютого 2015 року, відповідач погодилася з тим, що підписана нею Анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
До Анкети - заяви від 03 лютого 2015 року позивач долучив, як невід`ємні частини спірного договору, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 20-58). Разом з тим, позивач не надав належних доказів того, що відповідач на момент підписання Анкети-заяви від 03 лютого 2015 року, чи в подальшому, була ознайомлена із зазначеними Тарифами обслуговування кредитних карт "Універсальна" і Умов та правил надання банківських послуг та погодилась з ними. У наданих витягах відповідний підпис ОСОБА_1 відсутній. Лише факт підписання їх позичальником може свідчити про прийняття нею запропонованих ними умов та приєднання до них, як другою стороною до запропонованого договору.
Надані позивачем Тарифи обслуговування кредитних карт "Універсальна" і Умови та правила надання банківських послуг, оскільки вони не підписані позичальником, а також, оскільки їх умови прямо не передбачені в Анкеті-заяві від 03 лютого 2015 року позичальника, яка безпосередньо підписана останньою, з огляду на їх мінливий характер та можливість їх зміни кредитором в односторонньому порядку без інформування позичальника, суд не вважає складовою кредитного договору та не бере їх до уваги.
Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді Анкети-заяви від 03 лютого 2015 року не містить умов про розмір процентної ставки та інших платежів, які нараховувались та самостійно стягувались позивачем за рахунок коштів на кредитному рахунку відповідача, а саме комісії за обслуговування (членський внесок) та страхування платежів за договором "Страхування кредитної лінії". Більше того, кредитний договір у вигляді Анкети-заяви від 03 лютого 2015 року не містить розміру встановленого відповідачу кредитного ліміту та строку повернення кредиту.
Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 03 лютого 2015 року, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 (а.с. 10-16) не може слугувати доказом погодження між сторонами розміру кредитного ліміту та отримання відповідачем суми кредитних коштів, оскільки по суті є лише письмовими обчисленнями, проведеними позивачем.
За положеннями ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Враховуючи, що позивач не надав доказів того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі кредитного ліміту, розмір та строк сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, суд приходить до переконання про відсутність підстав для стягнення з відповідача будь яких сум, окрім фактично наданих позивачем та не повернутих відповідачем коштів.
Як вбачається із виписки про рух коштів на рахунку, відкритому позивачем на ім`я відповідача згідно вищезазначеної Анкети-заяви від 03 лютого 2015 року (а.с. 191-204), остання за період з 03 лютого 2015 року по 03 березня 2021 року використала на власний розсуд кошти надані їй позивачем в розмірі 171334 грн. 45 коп., а повернула 172149 грн. 48 коп., тобто відповідач повернула більшу суму коштів ніж фактично використала.
Поряд з цим, як вбачається із зазначеної виписки, позивач безпідставно, на власний розсуд, за вищевказаний період часу стягнув з коштів на кредитному рахунку відповідача не передбачені кредитним договором відсотки на загальну суму 18414 грн. 06 коп. (3,5 % на місяць), комісію за обслуговування (членський внесок) на загальну суму 720 грн. та страхові платежі за договором "Страхування кредитного ліміту" на загальну суму 2391 грн. 15 коп., чим штучно створив заборгованість за тілом кредиту.
Відтак, суд приходить до переконання про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за кредитним договором б/н від 03 лютого 2015 року оформленого у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а відповідно відсутність підстав для задоволення позову.
За правилами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позову, сплата судового збору покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 141, 258, 259, 263-265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
