Вірш в студію

[Валюшка]

Я писала листи до вічності,
Все питала,а потім що?
Умивалась сльозами до гіркості,
Що було-те було,все пройшло.
До мозоль постаралися руки.
Що несила підняти хреста,
Треба було такої науки,
Щоб нарешті до тями прийшла....
І блукала у темряві ,плакала,
І шукала чи прихистку,спокою,
В те що вірила-те утратила.
І лишилася знов.Одинокою.
Чи я каюся?Так,присягаюся,
Чи здаюсь?ні не дочекаєтесь,
Я боротися буду і вірити,
Де й беруться у мене на це сили ті?
Я не раз і не два уже падала,
Піднімалася.Так!Піднімалася!
Розкривала я душу наголо,
А довкола над нею сміялися...
І допоки надія ще жевріє,
Хай в болоті чобітьми потоптана,
Я клянуся,я вистою ,виживу,
Нехай бита,але я нескорена!!!!
14.01.2022
Р.S.Усіх зі Старим новим роком,з Василем!У житті багато негараздів,але життя варте,щоб вірити в краще!