maxzpua
Форумчанин
maxzpua не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
Виклад основного матеріалу. У 1993 році між Україною і республікою Польща був підписаний Договір про правову допомогу та правові відносини в цивільних і кримінальних справах (надалі – Договір про правову допомогу), в якому розділ VII присвячений питанням визнання і виконання рішень. Згідно з даним договором до рішень, що підлягають визнанню та виконанню, відносять рішення судів із цивільних справ та рішення з кримінальних справ у частині, що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Відповідно до цього договору рішення суду України підлягають визнанню та виконанню в Польщі, якщо: воно набрало законної сили і підлягає виконанню; суд України мав компетенцію розглядати справу згідно з міжнародним договором або законодавством Польщі; сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності – належного представництва; сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином; справа між тими самими сторонами не була вже вирішена з винесенням рішення судом Польщі, і якщо між тими самими сторонами не була раніше порушена справа в суді Польщі [1, с. 144]. Згідно з нормами Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року рішення суду України може бути виконано на території Польщі після визнання його польським судом. Рішення має бути визнано за умови взаємності, якщо: 1) рішення набрало законної сили в Україні; 2) рішення не буде визнано, якщо за польським законом або міжнародним договором справа мала розглядатися польським судом або судом третьої країни; 3) сторона не була позбавлена можливості захисту, а в разі неможливості брати участь у процесі – належного представництва; 4) ця справа не розглядалася в польському суді; 5) рішення не суперечить фундаментальним правовим засадам Польщі; 6) право, на основі якого була вирішена справа (за принципом lex fori це право України), хоч мало бути застосоване польське право, істотно не відрізняється від польського [2, с.124].
